Вимірювання об'єму рідини і твердого тіла за допомогою мензурки

Обладнання. 1. Мензурки циліндричні й конічні на 200—500 мал. 2. Бюретка або піпетка. 3. Кусочки твердих тіл (метали, фарфор, скло, камінь), що мають правильну і неправильну геометричну форму. 4. Тоненька дротинка або нитка. 5. Посудина з водою. 6. Приставні шкали для мензурок. 7. Дерев'яні бруски і підставки.

Мензурки бувають циліндричні й конічні. Конічні мензурки стійкіші, але мають нерівномірну шкалу, нанесену на бічну поверхню. Перед вимірюванням визначають ціну поділки мензурки (1 см³, 2 см³, 5 см³, 10 см³ і т. д.).

1. Щоб відміряти певну кількість рідини, її наливають у мензурку; якщо рівень рідини не збігається з потрібною поділкою, то доливають ще трохи рідини бюреткою, піпеткою або лівером. Щоб запобігти похибкам на паралакс, око має бути в одній горизонтальній площині з рівнем рідини, який визначають за положенням середньої частини поверхні рідини, а не за краєм меніска.
2. Об'єм твердого тіла визначають так. У мензурку наливають рідини і визначають її об'єм. До тіла прив'язують дротинку або нитку і повністю занурюють його в рідину. За різницею рівнів рідини в мензурці до і після занурення твердого тіла визначають його об'єм. Для більшої наочності виготовляють демонстраційну приставну шкалу до мензурки (мал. 3).
3. За допомогою мензурки зручно ви­значати об'єм однорідних дрібних тіл (дробинок, гайок, цвяхів та ін.). Спочатку визначають загальний об'єм значної кількості тіл, а потім ділять його на кількість тіл і знаходять об'єм кожного тіла.

Якщо в школі немає мензурок, їх легко виготовити. Для цього на стінці циліндричної чи конічної скляної посудини білою олійною фарбою наносять смужку шириною 1 —1,5 см. Після висихання фарби голкою або шилом видряпують цифри, що відповідають певним об'ємам, тобто градуюють шкалу.